СКЛАДОВІ ПЕРЕКЛАДАЦЬКОГО ІНТЕЛЕКТУ

Те, що переклад напряму пов’язаний з розумовими здібностями людини, факт – очевидний і не потребує ніяких пояснень чи коментарів. Та виявляється, що якщо розумовий розвиток математика чи представника будь-якої іншої точної професії можна визначити через IQ, то для перекладача це недостатньо.

Говард Гарднер, профессор Гарвардського Інституту, ще у 1980 році говорив про те, що, окрім IQ здібності перекладача можна оцінити ще як мінімум за шістьма критеріями.

- музичний інтелект– здатність сприймати на слух, відтворювати, сприймати одночасно і текст і музику, звертати увагу на деталі!

- просторовий інтелект – здатність розрізняти, виділяти, обробляти інформацію. Іншими словами «схоплювати» та «відчувати» зображене на малюнках, скульптурах; створювати та перетворювати аналогії між вербальним та зображальним.

- кінестетичний інтелект – здатність розуміти та правильно інтерпретувати стани та дії (інтелект акторів, пантомімів, танцівників, красномовців): відчувати і виражати словами рухливість, гармонію та баланс.

- особистий інтелект – або «емоційний інтелект» : здатість фільтрувати і фонетично правильно передавати свої та чужі емоційні стани, а також вміння спрямовувати свої емоції на досягнення бажаного результату.

- математичний/логічний інтелект – здатність сформувати правильний порядок слів у реченні, підібрати правильні лексичні одиниці для досягнення прагматичної мети. Звідси і ще одна назва інтелекту «прагматичний».

- лінгвістичний інтелект – здатність відчувати та розрізняти особливості як однієї так і декількох мов, підкреслювати їх у відтворенні доповідей чи перекладів (поети, новелісти, письменники).

З огляду на останню складову може скластися враження, що лінгвісту потрібно добре володіти лише лінгвістичним інтелектом, однак це не зовсім так. Перекладачеві, наприклад, технічних текстів, не обійтися без просторового та логічого інтелекту. Перекладачі художніх творів та поезії повинні володіти прекрасними музичними здібностями. А перекладачам фільмів стане в пригоді кінестетичний та особистий інтелект.

Исследования Холмса и дальнейшее развитие теории перевода

Холмс заложил основы современной описательной теории перевода и дал ряд определений различным видам переводческих наук. Скажу честно, была очень удивлена тем, насколько значительный вклад в развитие переводческих наук сделал этот человек. Не удивительно, что на него так часто ссылались наши преподаватели переводческой теории.

И так, что же такого сделал этот парень для нас переводчиков и почему мы все должны ему кланяться и помнить о его существовании. Прежде всего, он различал между так называемыми «чистыми» и «прикладными» переводческими науками. Позднее эти направления развились: «чистые» переводческие науки трансформировались в описательные исследования перевода, на их базе также в последствии развивалась теория перевода; в идеале «прикладные» науки должны были использоваться всеми, кто изучает иностранные языки или как-то с ними связан по роду своей деятельности – переводчики и преподаватели иностранных языков в первую очередь.

В представления Холмса теория перевода тесно связана с описанием самого процесса перевода. Наверное, именно поэтому можно считать неслучайным тот факт, что за несколько последних десятилетий большинство теорий по переводу носили скорее описательный, нежели рабочий характер. К сожалению, большинство описательных теорий не прошли испытания временем и оказались весьма недолговечными и поверхностными. Возможно тут нельзя не вспомнить знаменитого Умберто Эко. Именно он неоднократно говорил о том, что для построения грамотной и обоснованной теории перевода необходимо как минимум быть переводчиком или же иметь опыт выполнения перевода, ну или на худой конец быть тем человеком, чьи произведения переводят. Хотя с другой стороны – для того, чтоб перейти к практике, необходимы теоретические знания.

Интересным был факт, когда переводчик задал вопрос знаменитому теоретику перевода: «Могут ли размышления о переводе помочь нам стать лучшими переводчиками?». Безоговорочный ответ теоретика расставил все точки над «и». «Разве Вы бы поставили подобный вопрос по отношению к другим теоретическим наукам?».

И действительно, должна ли теория литературы помогать поэтам и писателям создавать лучшие литературные произведения? Должна ли социология помогать людям и группам населения, которые эта наука изучает, становиться лучшими членами общества? Теория механики и кибернетики – сможет ли она помочь инженерам создавать лучшие машины? Думаю, что однозначного ответа на все эти вопросы не будет. Лично я бы скорее ответила «да» по отношению к последнему вопросу. Что же касается социологии, то я бы сказала, что как минимум социология должна помогать таким людям как политики принимать более правильные и качественные решения. Что же касается теории литературы, то подобные науки скорее помогают лучше понять различные формы искусства, чем самих творцов. Они как бы прибавляют в человеке знания о культуре. Хотя все названные теоретические науки можно сравнить с теорией перевода только относительно. Почему? Да просто потому, что  каждый акт перевода (говорим мы о таком явлении как устный перевод или же о таком как перевод технических текстов) – это, прежде всего, интеллектуальная интерпретация. И только профессиональные лингвисты могут нам дать представление о том, что такое процесс перевода с одного языка на другой.